24 роки, журналістка, коміксистка
Київ

Втрата кожного українського захисника і захисниці — це втрата особистості, яка могла б змінювати суспільство, будувати сім’ю, бути прикладом для поколінь. Після смерті людини залишаються мрії, прагнення, вільні місця за столиком на двох, неношені футболки, непрочитані книги, телефонні номери, поштові скриньки, звідки більше ніхто не відповідає. Але найгірше — залишаються близькі, які вчаться жити з порожнечею всередині, зберігаючи спогади та пам’ять. Анастасія Оприщенко поговорила з дружинами загиблих військових і через їхні спогади та листування олюднює втрату у коміксі та розповідає, з якими почуттями і думками стикаються близькі під час горювання.

Текст, ілюстрації: Анастасія Оприщенко
Опубліковано у виданні “Заборона”